Щодня, усвідомлюючи це, або ні, ми здійснюємо безліч виборів. Залежно від того, які зміни вони для нас несуть, вибори можуть бути «маленькими», як то – чим поснідати, що одягнути на зустріч, добиратись звичним маршрутом, чи вибрати інший шлях, або «великими» – залишатись в стосунках, чи завершити їх, змінити професію, чи працювати як раніше.

Робити вибір можна по-різному. Те, як людина організовує цей процес залежить від багатьох чинників, наприклад, типу темпераменту – холерик природно швидше прийматиме рішення, аніж флегматик, від того, чим людина звикла керуватись у прийнятті рішень – інтуїцією чи логікою, від виховання – в інтроективних сім’ях рішення приймають, опираючись на те, «як заведено», у проективних – на те, як буде краще для члена сім’ї, думка якого є визначальною…

Складність вибору зумовлена тим, що вибрати щось одне завжди означає сказати «ні» іншому. Обираючи залишатись на старій роботі, ми відмовляємо привабливим новим можливостям, і навпаки – обираючи піти з роботи у пошуках чогось нового, відмовляємо стабільному, зрозумілому, тепло «насидженому» місцю. А вмінням казати “ні” може похвалитись далеко не кожен.

Думати, що не змінюючи нічого у своєму житті ви оминаєте вибір – ілюзія. Адже говорячи «так» стабільності, ви говорите «ні» невідомим прихованим можливостям. При цьому, навіть якщо вибір здійснюється несвідомо, відповідальність за нього нікуди не зникає, «незнання законів не звільняє від відповідальності».

Часто трапляється так, що після того, як людина почне проходити психотерапію, помічає, що робити незначні вибори стало значно складніше. Вибір між полуничним і малиновим йогуртом почав займати 15 хвилин, а необхідність покупки нового одягу супроводжується повною розгубленістю.

Такий стан речей, як на мене, є природнім, адже в психотерапії ми поступово повертаємося до різних вікових криз, які виникають перед кожною людиною. У результаті проживання кризи ми опановуємо нові навички та вміння, а якщо ресурсів на проживання кризи в тому віці, коли вона виникла не було, відповідне вміння не сформувалося. Здатність приймати рішення – це одна з необхідних зрілій людині навичок, процес отримання якої починається тоді, коли ми вчимося прислухатися до себе.

І от що, власне, відбувається в магазині з йогуртом – ви проходите повз вітрину і замість «автоматичного» закидання до кошика звичного малинового йогурту, який так любить мама, з якою ви вже близько десяти років живете окремо, задумуєтесь «а чого хочу прямо зараз я?», «а чи хотітиму я цей йогурт за годину коли приїду додому?». Відповідь на ці запитання може зайняти більше часу, аніж «автоматичний» ритуал здійснення покупок, до яких насправді не лежить душа. Але хороша новина в тому, що з часом вибори здійснюватимуться швидше, адже тепер ви познайомитесь з власними смаками краще. Це як з вибором подарунку – для людини, яку знаєш близько обрати подарунок, який буде їй до вподоби, простіше ніж для когось малознайомого.

14716272_1193786444020189_7963507361778454728_n
PS.
Дорогі батьки, я думаю, ви зробите цінну послугу своїй дитині, якщо почнете вже сьогодні давати можливість їй робити маленькі вибори в її житті. Обирати тістечко у кав’ярні, річ в магазині, гурток, в позашкільний час – свобода робити вибір у таких речах точно не похитне ваш авторитет, але сильно спростить життя дитині в майбутньому, давши їй досвід для формування вміння обирати. При цьому важливо давати на вибір стільки часу, скільки потрібно дитині – відчути своє справжнє бажання буває дуже непросто, особливо в нових умовах.